Ми з тобою, наче різні планети,
Ми з тобою, ніби чорні безодні.
Я тиняюсь з вічним вигуком "де ти?",
Упізнав би я тебе з-поміж сотні.
А з тобою мені важко дихнути
І без тебе неможливо, це точно...
Як стрічатимеш без мене весну ти?
Не дивилась ти давно мені в очі...
Ти довірилась дурному прогресу,
Цим картинкам і листам телефонним.
Цим марудним віртуальним адресам,
Цим щоденним спорожнілим рингтонам.
Ми з тобою не зустрілися. Й досі
Блудим світом, ніби берегом Лети.
Босі-голі від жалів, голі-босі
На єдиній уцілілій планеті.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design