Ходить собі по Бескидах.
Бува, сяде над потоком
Душа бабці, душа діда
І пригадує ті роки,
Коли там, в рідних Карпатах
Над полями і над лісом
В наші Великодні Свята
Звучало, що Воскрес Ісус.
В церквах дзвони сповіщали,
Що спішить Царство Небесне.
Люди весело співали,
Що Ісус знову Воскресне .
Там в Карпатах є гріб діда.
Вітер пряче домовину.
Син далеко, а сусідам
На руку така година.
Вітер приніс попіл з хати.
Дихнув саду ароматом.
(Той сад колись садив тато.
Ворог вигнав, він все втратив).
Тато вмерли в чужім краю.
Чужа земля на могилі.
Чужу пісню вітер грає.
Брехні вовки весь час виють.
Чужі дерева тут тіню
Над могилами розлились.
А молоде покоління
Живе з підрізаним крилом.
Пір’я, час брехні розносить
По стежках нашого раю
І недовченим голосить,
Що то нас, мабуть не має.
Ох колиб так тато жили...
Тепер наш тризуб в пошані.
Жовто-синій повний сили
З вітром грає на Майдані...
Скільки вони б нас навчили
Як в друге своє кохати.
Як покинені могили
З бур’янів брехні прятати.
Вони говорити вміли...
Все сказане пам’ятаю
І на скільки в мене сили
Я це у рядки вливаю.
Їхні слова й нині чую.
Де-яки, звучать, як святість
- Тобто рідне Алілуя
У чужій, поки що, хаті.
Щоб внуки були багаті
В правду предків в їхню віру
То нехай думки крилаті
Божого збагнені миру
Скажуть світу: - Ми багаті!
Скажуть голосно і щиро.
В мову предків не вріс пирій.
Це звук рідного Надсяння.
Я, хоч на чужині виріс,
Все готов до повертання.
До пагорбів і до долин,
Що над Сяном розповиті...
Ні не забуду ніколи
Того сонця, яке світить
Над хащами при дорогах,
Де колись хати стояли.
В них народ моливсь до Бога.
Бог оставсь. Хати пропали.
Йдеш, душу душить тривога,
Яку предкам дарували
Ті, що вірували в Бога,
Лиш вогнем перемагали.
Прости Боже всі провини
Тим, які нас в світ прогнали
А Надсяння й Лемківщину
Так за дурно собі взяли.
Хоч болить це, треба жити.
Батьків сльози й нині бачу...
Буває і я заплачу
Над втраченим нами світом.
Ісус сказав, люби брата
І прости як я прощаю...
Я простив. Того, що втратив,
Вибачте, не забуваю
І на передодні свята
В світ батьків у снах влітаю.
u6/328
