|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47119, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.40.139') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 26-03-2019
|
Закричали сови в пожилих роках,
Закричали сови із далеких днів,
Я про неньку рідну у своїх віршах
Не писав ніколи, хоч завжди хотів.
Не вростало слово, що було в душі,
Не вростало в риму, мов у лід трава,
Слів таких багато, та вони чужі,
Мамо, де синівські вам знайти слова.
Мовити, любив вас – правда, та пісна,
Мовити, сумую – сум не вічний теж,
Зацвіла калина біла та рясна,
Мамо, ви погляньте із-за вічних меж.
Зацвіла калина і шумить гроза,
І біжить струмочок, де ми всі жили,
Ні, то не струмочок, то моя сльоза,
Продали ми хату, мамо, продали.
Продали ми піт ваш, сльози й мозолі,
Так життя скрутилось, ви пробачте нас,
Ми спалили душу, і тепер в золі,
Як картоплю, слово я печу для вас.
Та дарма стараюсь, вас давно нема,
В наші сінокоси ліс уже забіг,
І мілкі здаються всі земні слова,
Я заплачу, мамо, замість слів усіх.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
