А якби ти, Боже, ліпив спершу Єву,
А тоді вже для неї творив Адама,
Ти подумай наскільки б тоді дієво
Процвітала планета одна й та сама.
Ти подумай, Боже, у скільки воєн
Не вляпалось людство тоді б на початку.
І Адам би був тоді достоєн
На державу й хоругву. І ще - на печатку.
Уявляєш, Боже, скільки мороки
Ти міг би уникнути в шостий ранок,
Якби не робота,
якби не уроки,
Якби чиста глина й не марш лесбіянок.
Ти міг би лежати собі у вітальні,
Дивитись у вікна планети файні,
А Єва б писала новини прощальні
І гайки б крутила на робокомбайні.
Вона би придумала такого девайса,
Що сам віртуально варив би їсти,
Тоді з Адамом кружляла би вальса,
А не котлети крутила би в тісті.
І все-таки, Боже, попробуй знову,
Он кажуть учені - життя є на Марсі.
То може десь там українську мову
Ти зразу залиєш до того девайса?
