Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47043, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.117.105.184')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

На порозі прадавнього хаосу порожньо

© Сергій Без, 27-02-2019
На порозі прадавнього хаосу порожньо.
Темні храми завмерли в глибинах незвіданих.
Суматранські вулкани розтерли на борошно
Камінь часу і він розростається квітами.

Діти Хтонії* в грудях шепочуться знаками,
Що крізь шкіру виходять вогню одкровеннями.
Мертволикі граніти безболісно плакали,
Наші сни направляли потоками темними.

І тепер, і колись, і майбутнє незвідане
Закрутилися вирвами часу глибокими,
Проростаючи з праху підступними квітами
І змиваючи всіх вогняними потоками.

*Хтонія тут як збірний образ прадавніх сил природи, Гея на початку часів.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Вікторія Т., 28-02-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.064103126525879 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати