Снують, снують у збурених рядках
Слова, і зовсім не інфінітивом,
Дратуючи у плані креативу.
А сніг іде, і пружиться ріка...
- Знайди, знайди у ній щось особливе.
- Тоді найкращу вибери із тем,
Можливо навіть, не "опортюніті"
І не любов, яка панує в світі,
Не всесвіт і не болісний тотем.
- Невже про перші березневі квіти?
- Ідея. То ж працюй і день, і ніч,
Торкни світанок сяєвом зірниці,
Лиш не гони слова, мов кобилиць
На тихі води, бо не в тому річ.
- Поезія - ріка... Та це - дрібниці.
