Ніч сіла на землю, неначе ворона.
В хатах вогні грають, мов у вовка очі.
Рушник вишиваний, а під ним ікона...
І тиха молитва на сторінках ночі.
Родина далеко, бо кожний вже в себе.
Роки поспішають. Є сини і внуки.
Всі вони йдуть вперед, бо нині так треба,
Бо нині світ Божий на інші жде звуки.
Нас двоє в кімнаті. Свій дім на чужині.
Вогонь часу гріє нас двох, як перина.
Вечір. Думки наші при кожній дитині.
Молитва у небо за кожного лине.
17.02.2012р.
