Плакала осінь дощем і туманами,
Плакала осінь в ярах і лісах,
Ми обвінчались коханням, як чарами,
Тільки не в церкві, а в наших серцях.
Плакала осінь, а ми обіймалися,
Плакала осінь, а ми в ній жили,
В келихи душі вином розливалися,
Ми з них медові цілунки пили.
Плакала осінь високими кронами
Плакала осінь в безлисті часи,
Я сповивався твоїми долонями,
Як павутинкою крапля роси.
Плакала осінь снігами прийдешніми,
Плакала осінь за літню грозу,
Я тебе чарами пестив справдешніми,
Щастя мого першу щиру сльозу.
Плакала осінь дорогою сірою,
Плакала осінь у сивій сльоті,
Тіло твоє поцілунками зміряю,
І закричу, бо згубив у житті.
Плакала осінь – родилась плаксивою,
Плакала осінь – а може, то я
Осінню став, бо зустрівся з єдиною,
Котра давно вже була не моя.
Плакала осінь, крізь сльози всміхаючись,
Плакала осінь від радості теж,
Щастя буває, без долі стрічаючись,
Тим і стає справжнім щастям без меж.
Подскажите, где можно играть онлайн в пин ап казино ?
