***
Що в цій печалі грудневій?.. Скоро святА.
За листопадом приходить зима-санітарка.
Хто їй загляне у душу? Кине листа
в скриньку поштову, щоб серцю зробилося жарко?
Спогади - вічний магніт... Немов ластівки
пурхали в руки послання короткі від хлопця.
Ключик, дверцята від пошти, пальці руки
гріє конвертик армійський краплиною сонця.
Боже мій, часу відтоді скільки втекло!
З юності нашої, з пісні, де сурми дзвеніли!
Руку протягнеш до амальгами – то скло.
То на вікні так примружився вранішній іній.
А на подвір'ї лаштує постіль зима…
Їй невтямки до сих пір, що тим хлопцем хворію.
Лист електронний – фантом. Торкнешся - нема.
Пам'ять гортати – побачити в дзеркалі мрію.
