Скажіть, що нам залишилось?
Душу взяти хочуть, тіло...
Станемо самі без себе,
Бо комусь така потреба.
Брехні зуби змелють кості.
Ангел правди не йде в гості
Коли гріх нас їсти буде
Й попивати вчинків брудом.
Сліпі дефект наш побачать.
Дурні духом сіли й плачуть.
Мудрий недоліки творить
І говорить брехні зором,
Що у нас нині все хворе.
В майбуття час спішить скоро.
Чорт готовий гріх простити,
Як будеш йому служити.
Земля спасти тебе зможе,
Якщо небо допоможе.
Дивись, пекло там, за тином
А біля нього дитина,
На тілі якої брани -
Душа її у кайданах.
А де є дитяча радість?
Ні, нема того в баладі.
Ти збагнути не є в силі.
Летиш на одному крилі
В світ навчання, в світ науки.
Тим заперечуєш внукам,
Що ти чесний, віриш в Бога,
Лиш затратив слід дороги.
Пожежником хочеш стати,
Щоб спалити свою хату.
З часом вип’єш самогону
Від чорта приймеш мамону.
А крім того нагороду
За погоду і негоду.
А отцям, що душі гріють
Чорт скасує усі мрії.
Ті, з пораненим обличчям
В неба допомоги кличуть.
Ті, в кого є сильна віра,
Якщо Бога молять щиро,
Бог їх чує й зрозуміє
І дасть, здійсняться надії.
Бог стане війні на проти
І поможе побороти
Тих, що гріх кладуть на спину.
Тому, моли Бога сину.
Там в бою за край свій рідний
Стають люди чесні, гідні.
Ніколи не будь їм проти,
Як хочуть того ідіоти.
Недовчені, підуть в школи.
Невірні, на віри поле.
Той хто щиро Бога молить
Не зрадить краю ніколи.
04.12.2018р.
