Маестро Лиcтопад
Відтанцював гавот,
Тремтливий вальс
І пристрастнеє танго;
У вихорі кружляв,
Жбурляв довкола листя
На горобину натягав
Червонеє намисто;
В багрянець одягнув
Дерева і кущі,
Тонкий серпанок
Вішав на деревах
Під ноги кидав оберемки
Квітів осінніх,
Що з острахом чекали зиму
Співав, свистів, чимсь
Гуркотів завзято-
Так святкував своє осіннє свято,
Бо вже дихнула холодом зима
І теплих днів давно уже нема
Прощай, маестро Листопад,
Зустрінемось колись,
Ще пролетить зима,
Весна навкруг довкілля
Заквітчає
А далі-літо запашне
І знову осінь, знову листопад,
Маестро Листопад!
