|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 46712, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.227.0.57') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Валерій, 30-11-2018
|
І постріл у простір безликий
і зойкає небо дощами,
ця хата над річкою, й дикий,
мій берег дитинства з шляхами.
Я ж там завмираю у тиші
і руки розвівши у боки,
Ми з богом стаємо все ближче…
зникають і рани, і роки…
І хтось промовляє й шепоче…
і чую дівочі наспіви…
Той голос єство моє хоче
той голос Валкірії-діви.
Ввіддатись і впасти обійми,
звільнити єство від хотіння?!
Хотілось вмирать молодими,
щоб стати зорею – не тлінням!
А роки ідуть мов вагони
й мигають в душі лихоліття…
Нас світ виганяє на гони
військової бійні-століття.
І, ці важкі переходи…
і падають в безвість країни.
Цей світ пролітає всі сходи
униз до Харібди та Сцілли…
Валерій Цимбалюк, Ковель, 30 листопада 2018 року
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
