Патіо,
прикрашене ліхтариками,
апельсиновими деревами
безтурботними гостями
рибного ресторанчику,
губиться серед барселонських будинків
Твоя рішучість теж губиться
серед барселонських будинків
Мед розтікається
знову по сотах,
немов пасічник
і не турбував вулик.
В тому патіо
я не стала твоєю нареченою.
Не мерехтіли
по-особливому ліхтарики.
Власник ресторанчику
не викрикнув «за наш рахунок!»
І тепер у снах,
де ми плачемо на весіллях
одне одного з іншими,
де ми ходимо на глядини
наших немовлят від інших,
лишається якась жива нитка.
І мені незатишно від думки,
що ця нитка
тягнеться між наших сердець
напряму через бога.
А він стоїть собі
апельсиновим деревом
серед барселонських будинків,
і не переймається,
і не переймає*…
* Переймати -аю, -аєш, рідко: те саме, що перетинати .
