Осінній вечір... Жовте листя...
День закриває сині очі...
Чолом холодним притулився
До мене Жовтень. Йти не хоче...
Сад поринає в сон глибокий.
І що насниться знов старому?
Осінній промінь одинокий
Збирає тіні, йде додому.
А завтра буде знов світанок,
Легким серпанком вкритий сад.
Сріблястий і холодний ранок...
Та це вже буде - Листопад.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design