Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2542
Творів: 46028
Рецензій: 89966

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Притча

Камінці та олія

© Щєпкін Сергій, 12-10-2018
Колись до вже просвітленого Будди
Прийшов юнак, він плакав і тремтів:
«Життя мені в подальшому не буде,
Спокути не знайду я між віків!
Помер мій батько, швидко і раптово,
Не встиг жерця я привести у двір!
А вже тепер вони так просять дорого,
Немає стільки грошей в нас, повір!
А як же відмолити всі гріхи його?
Хто виконає правильний обряд?
Чи після всеньких тягарів життя свого,
Не буде батько на тім світі рад?
Невже він не підніметься до раю?
В небесне Царство через те не попаде?
Невже впаде у пекло? Я благаю,
Допоможи, я силую тебе!»

Послухав Будда плач той, та і каже :
«Неси мені два горщики із глини,
В один наллєш олії, і зав’яжеш,
Та так, щоб не боятись перекинуть.
У другий камінців насиплеш жменями,
І теж запнеш, аби не випадали,
Візьми все те, та і прийди до мене,
На озері рядитимемо далі»

Юнак зраділий все зробив, сердега,
Години не пройшло – він біля входу,
До озера пішли, і біля берега
Оба втопили горщики під воду.
«Тепер розбий їх довгою жердиною!» –
І Будда дав жердину юнаку.
Юнак розбив, і вже через хвилину
Від Будди слухав мову ось таку:

«Тепер піди до будь-яких жерців,
І скажеш їм – за гроші я волію,
Тим співом, що відспівують мерців,
Хай відспівають камені й олію.
Нехай олія спуститься на дно,
А камені нехай спливуть угору,
Для сили їхньої це буде все одно,
Що відпустити гріх смертельно хворому»
«Але ж каміння тяжче, ніж вода!
Це у природи є такі закони,
Не плаває каміння, от біда,
Так само, як олія не потоне!»

«От бачиш, ти вже трохи зрозумів
Ознаки, що ніколи не старіють,
А як покопирсатися в умі,
То той закон на все на світі діє!
Якщо твій батько все своє життя
Робив діла лихі, немов каміння, –
На дно впаде, яке тут каяття?
І хто його ізвідтіля підніме?
А як діла його всі добрими були,
То злине вгору, навіть не молись,
Він не торкнеться мулу та смоли,
І як його тоді тягнути вниз?»

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

*

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Софрон, 17-10-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.91578102111816 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …