Невірним рядки слів своїх посилаю
Не знаю чи трафлять до них чи теж ні
Я щиро їх прошу хай незабувають
Рідної своєї святої землі
Колись повернемось ще на Батьківщину
Може хоч померти у свій рідний край
Або показати цю землю для синів
Щоб знали де батьки їхні мали рай
Брати не врастайте дубами в чужину
Колись нам ще прийде до себе вернутись
Хай корінь не лізе за барз у глибину
Щоб колись го можна було витягнути
Не сумуйте поверне колись мила хвиля
Хоч нині багато не любих нам годин
Помоліться повірте що Бог дасть нам крила
І вернуть до себе вигнані народи
Не журіться брати в світі все минає
Колись вітри правди довіють до нас
Ми вернемо до себе нас там привітають
Церкви і могили у щасливий час
31.05.1963р.
Улюч, це моє село рідне на бистрим Сяном...
