Моє вітання, жовтню ясноокий,
Ти - бабиного літа провідник.
Дозволиш, підглядатиму я збоку,
Як ти взуваєш жовтий черевик,
Ступаєш у розгойдане погіддя,
Як до носка чіпляється мороз,
Як павутинка обвиває віття,
Бо осінь.
Моє бажання, жовтню срібноликий,
Щоб із найкращих ракурсів і поз
Ти посміхався в жовтім черевику,
А осінь
Мінором у мінливості погодній,
Нізвідки протягом чи потягом хвилин
Все дивуватиме... Хоча й не модні
Шнурівки вишень і коралі горобин.
