Є наша церква, як споруда,
А на ній бляха золота.
Зайшов у нутро – а де люди?
Чому людей наших нема?
Бані - земель наших корони.
На жаль, вже тихнуть молитви...
Хоч ваблять пресвяті ікони,
Тебе нема. Скажи де ти?
Твоя відсутність в книжках нині,
Як правда про іконостаси.
Так, там молились люди наші,
Що жили в своїй БАТЬКІВЩИНІ
І були вірні Україні.
Над рідним Сяном й на Підляшші.
23.09.2018р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design