Вітер струшує горіхи
Груші гріються в траві
Навіть дощ, і той - на втіху
Коли осінь в голові
Коли золотом на серці
Викарбовуєш слова:
Ти моя... Солодким перцем
Захід сонця залива
Вже черленого по вінця
По найдальших закутках
Знай, ховається утіха,
Проганяє прутом страх:
Не боюсь холодних кухонь,
Бо у чашці - теплий чай
Не боюсь тебе забути
То лиш осінь, не печаль...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design