Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46317
Рецензій: 90456

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Байка

Вовк і О́лень

© Щєпкін Сергій, 18-09-2018
В густому лісі проживали Вовк і Олень,
Один від одного трималися подалі,
Життям були обоє задоволені,
На віддалі, зустрівшись, розмовляли.
Сохатий лаяв Вовка: «Що ти коїш?
Ти подивись на себе, як живеш,
Ти ж тільки слабшого від себе ловиш,
У пекло попадеш, коли помреш!»
А Вовк гарчав: «По-іншому не можу,
Ну як сильнішому показувати злість,
Коли без сумніву мене він переможе,
А як голодний, то гляди і з’їсть!
Я й так по правді-то полюю хворих,
У межах віковічних володінь,
Суддя між нами – вітер в чистім полі,
Пече у стужу, студить у жарінь.
Тобі ж бо добре, ти травою ситий,
Ще й лісники підкормлять де-не-де,
А я здебільшого людьми був тільки битий,
Моя дорога в інший бік веде».

Отак стрічалися вони до віку зрілого,
На перший погляд мирний мали вид:
Боявся Олень Вовка зголоднілого,
А Вовк страшився рогів та копит.
Що врешті сталося між ними – хто те знає,
І ось удвох вони прийшли на Божий Суд,
Та, як не дивно, Вовк попав до раю,
А Олень – в пекло! «Боже! Який бруд!
Що в біса коїться?! Я Олень, а не Вовк!» -
Горлав надривним голосом даремно
Рогатий велетень, та раптом змовк, –
Хтось зі Святих зійшов до нього в темну.
«Не лайся, й не кричи, а тільки зрозумій,
Що ти і зараз не назвеш число
Комах убитих, ящірок і змій,
Хоч не твоє було те ремесло.
Як пасся ти, хіба звертав увагу,
На ледь помітних жителів трави?
Не придивлявся! Знав лише про спрагу!
Жував не дивлячись, копитом землю бив!
А Вовк – не те, у нього кожна жертва
Спокутала свій власний, певний гріх,
Без кожної із них він міг померти,
Й сім’ю свою занапастити міг.
Він же казав, що завжди брав найслабших,
А отже, хто сильніший – той міг жить,
А це закон, який працює завше,
І Вовк йому зміг добре послужить»

Така от арифметика виходить,
Як не мудруй, і як тут не крути:
Не все те зло, що іноді нам шкодить,
І не добро все те, чим задаєшся ти.

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-09-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.38212990760803 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …