Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2539
Творів: 45883
Рецензій: 89762

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Байка

Лев, Заєць та Тигр

© Щєпкін Сергій, 14-09-2018
Вселенські сходини зібрав цар звірів Лев,
На зборах виступив як голова, і доповів,
Що із намісників своїх оце попер
Старого Вовка, бо давно уже хотів.
Той брав багато, менших не любив,
На водопої міг нагнати страху,
А це, сволота, геть ізнахабнів –
Самого Лева десь позаочі послав був на…
Як водиться, царю доповіли,
І от тепер, при всіх, як для науки,
Лихого Вовка на вірьовці притягли,
І прив’язали на три дні до бука.
«Тепер мій зам – Сіренький Заєць! Прошу
Любити й жалувать його, немов царя!
Як має хто до мене дар, чи ношу,
До Зайця йдіть спочатку, він – як я!»

Сказав і зник. Як ніби й не було…
А Заєць збори всі узяв на себе,
Й не дивлячись, що навкруги все загуло,
Командним голосом як рявкне!!! І, як треба,
По пню своєю лапою як дав!
Та що той пень, от шия Вовка – поряд,
І ось її, прив’язану, пор-р-рвав!
За всі ті злочини, що Сірий був накоїв.
Упорався – побачив Лиса, й поготів
Накинувся загнати в кут рудого,
Та хитрий Лис на гонах зуби з’їв,
Лиш крикнув через хвіст: «Шукай дурного!»
І той знайшов! Кабан колись прогнав
Його із поля з кукурудзою смачною,
Тепер же Заєць морду ту впізнав,
На спину скочив, і вже без простою
Почав топтати гриву Кабану,
Той скавучав, як стрижена собачка,
Всі звірі, бачачи цю дивину,
У різні боки від тієї скачки
Розбіглися. А Заєць їх все гнав!
І кожному пригадував забуте:
Жирафі шию на вузли зв’язав,
У Оленя всі роги зміг погнути,
Слону із люттю ноги потоптав,
Ослу безмозкому начистив рожу,
А що вже мавпі бідолашній наказав!
На люди говорити те не гоже.

Втекли усі, а Заєць все біжить,
Пригадує солодку мову Лева,
Аж раптом бачить, ніби майорить
Хвіст Тигра поміж дальнії дерева.
«Оце йому ще вуса обірву,
Смугастому злодюзі і убивці», -
Подумав Заєць, і чимдуж майнув,
Стрибнувши вуса Тигру смикати на пиці.

Тигр Зайця моментально проковтнув,
І не затямив, чи живого.
На зборах звірів лісу він не був,
І про слова царя не чув нічого.
Із дальніх ловів повертався Тигр,
На території своїй він ставив мітки,
Та завершити коло ще не встиг,
Як Заєць стрибонув поміж повіки.

Ну що ж, тепер із Левом Тигру слід би знову,
Було це вже, на вартість мідяка,
Десь при нагоді поновити спільну мову…
А от мораль у байці знаєте яка?

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-09-2018

*

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Софрон, 15-09-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.1919391155243 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …