Внучок з сином прибігають і питають
Про Карпати, про церковцю, про село...
Про все те я їм сьогодні тут співаю.
Нехай знають, як нам там колись було.
Все те я колись почув від свого тата,
Який нині вже на службі у святих.
Говорив він про село, про наші хати...
Село ворог змінив в порох. То був гріх!
Просив тато про усе це пам’ятати
Й говорити всім на в круги, як було.
Любі браття, нам все рідне зберігати.
Вшити в пам’ять дороге наше майно.
До усіх вас, українців я влітаю
Словом тата, та усіх чесних батьків:
Не віддайте у непам’ять свого краю
І в неволю наших старих ворогів!
Зберігаймо все, що наше, все що рідне.
Свою віру православну й істинну.
За цю пам’ять світ зготує нам всім гідність,
Яка стерегти буде в майбутньому.
u9/167
