Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46394
Рецензій: 90550

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

ДЩ

© Олександр Корж, 27-07-2018
Так припасована злива до спеки,
Ніби до шкіри підшкірне сало.
Місто пливе із варяг у греки,
Рівень вологи тримається стало.

Тобто помітно вище за норму,
Вода нескінченно береться звідкись,
Хмари в атаку летять повторну,
Глянь ошаліло на їхню кількість.

Попереду знову бездонне літо,
Ледь починаєш, одразу тонеш.
Ми рідина, ми рідкі взагалі-то,
Ким ти сьогодні себе наповниш?

Світ нарождається, він оно вже!
Води небесні, святі Перейми!
Погода рухлива, немов стопмоушен -
Змонтовані разом окремі фрейми.

Цю глибину ти береш на виріст,
Пробуєш, ловиш її рукою.
Крапля води набирає швидкість
І на дотик стає твердою.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Okaida, 27-07-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7175920009613 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …