Шпичаками їжачиться прірва,
І розірвана поглядом рана
Залишилася спечена сонцем,
Знаком питання.
Тільки відповідь вимовить "годі",
Бо відома, ще сяє шпилями
Тих пік гостроверхих,
Так страшно звабливих кілків,
Що настромлюють серце.
Рішень немає.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design