Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46998
Рецензій: 91408

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Геліоцентричне

© Viktoria Jichova, 01-05-2007
Ти запрошуєш вкотре у свої палати -
(цей палац із піску нетривкий) -
так горіти тобою, наче перебувати
на кінчику леза, чи в сильних гарячках,
де душа причаїлась на вістрі
                               пронизливих снів.

І як вітер блука у гулких коридорах,
мов холодний в Провансі містраль -
ось так лячно стає від вогненної страти,
бо вогонь розтопив увесь лід...

Твої німфи зварили коктель з мандрагори:
всипали пристрасть, розтерту із друзок зі скла -
напуватись її і чекати із гіркістю втрати
ласки твоєї, що запричинила розуму крах.

Розберу по піщинках, поструктурно-детально вивчати
буду душу твою, мов сонцесяйний палац.
І кришталь, що прийшлося по ньому ступати -
ці уламки збираю руками кривавими з ран..

Подарую тим снам божевільним, шаленим
все останнє своє, що не встигла іще розіп´ять.
І горітиме сонце стражданням нестерпним -
запалає душа, мов смертельної рани зоря...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Принагідно!!!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ksenka, 03-05-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.052395105361938 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати