Антонімом до міцної кави буде зелений чай,
І на підлозі спочине піца з купою пластмасових ножів та виделок.
Антонімом до " Привіт, кохана" буде пусте "Прощай",
По телевізору йтиме замість вічного "Титаніка" улюблений "Шерлок"...
Антонімом до безсоння буде зраджена, мертва ніч,
Я поховаю її в собі; прокинувшись на ранок, доведу теорему,
Що звісно, чорт забирай, моє життя - пречудова річ,
І це причина, щоб мати силу, обраним та вірним присвятити поему...
Антонімом до колишніх друзів буде сіамський кіт,
Я лиш йому розповім про вбиті мрії і про те, як самота надихає.
Не знатиме ніхто, чому моє серце - холодний лід,
А тут направді усе занадто просто - я нікого відтепер не кохаю!..
Антонімом до підборів будуть кеди і чорний шарф,
В мій день народження рівно в сьомій ранку у Полтаві розгуляється злива,
В навушниках зазвучить Бон Джові з радісним "It's My Life"...
Все від сьогодні іде зовсім по іншому, і я стовідсотково щаслива!
