© Той самий Андрій, 16-11-2005
|
Молода поезія Весни!
Зараз ти, ще навіть не зелена.
Ти волога ще, від Водохрещя,
Та в тобі прихована енергія шалена.
Молода поезія Весни!
Чому плачуть клени і берізки,
Шкода їм чого, чи образив хто,
Хіба просто так проливають слізки?
Молода поезія Весни!
На словах, як на ставах скресає крига,
І ведмежі оживають сни:
Гусінь в них вдягає нові крила.
Молода поезія Весни!
Буде все ще, варто захотіти,
Ти побачиш Крим, і навіть Рим,
Рими можуть всюди, скрізь летіти.
Молода поезія Весни!
Оплески лелек, що сидять на стрісі.
Перші квіти, проліски звичайні,
Он вони, глядіть, зібрались в лісі!
Молода поезія Весни!
Ти не хочеш, а усіх чаруєш.
Повилазили дивитися (старі пні) корчі,
Щось бурмочуть, всіх хіба почуєш?
Молода поезія Весни!
Несподівана, раптова, нова,
Здатна ти оновлювати все,
Навіть те, що не сприймає слова.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|