Розійшовся не на жарт Франсуа,
Настрій мені тим зіпсував:
То пишіть - читайте - не пишіть!
Вже тремчу як та осіння віть,
А поеткою сміливою була.
І писати, не читавши - страх,
А читати, не писавши - мус,
Щось не те сказати я боюсь.
Літо тішить, зауваж, Франсуа.
Хтось байдужий і чия в тім вина?
Я ж читаю, деколи допізна,
У рецензіях - ні бум, анітелень,
Ой піду наїмся черешень,
Й посміхнуся. Все минає, мина...
Зауваж, Франсуа.
Натхнення: Валерій Хмельницький "пишіть пишіть - а краще не пишіть"
