Що б ти не робив - роби це добре
Вкладай душу і пам'ять
Говори з людьми відверто і водночас стримано
Не нав'язуй їм свого болю
Щастя
Гріхів
Апофеозом всіх щасливих митей був його приїзд
Через тиждень після знайомства
З валізою і без зворотнього квитка
Це було щось метафізичне
Те що не піддавалось логіці і не потребувало пояснень
Було прекрасним за замовчуванням
Я не прошу повторити це чи повернути все назад
Не прошу відродити з вогню не прошу відновити сліди на піску
Я прошу навпаки - позбав мене від лукавого
І не введи у спокусу
Найважче після розриву - позбутись звички спати на половині ліжка
Виймати з шафи дві чашки
Планувати відпустку на двох
Не ставити платівки на робочий стіл
Шукаю причини того фіаско
Перебираю ніби погану крупу всі свої якості
Роблю довгі паузи, дійшовши до максималізму і саморуйнування
Насправді йому вони вдавались краще
Тільки от не можу припуститись думки
Що цей факап належить порівну нам обом
Травень вимикає воду і перестає берегти тепло
Вдома на мене чекають Пінк Флойд і невтішний оверлук
Чекає його пошта яку я продовжую отримувати
Коли щось робиш - віддайся на повну
Не варто було вчитись застосовувати це і до любові
Часто єдиним імовірним її продовженням стає -
пам'ятати.
