У життя ідеш нині не сам
Йдуть з тобою герої життя
Це батьки і село рідний Сян
Стережи все це від забуття
А синам даруй Божий храм
Що на горі говорить до лип
Тут молились Михайло Іван
А гора ця улюцький Дубник
Народ пережив стільки драм
З земель предків ніколи не втік
За відсутність дякуй полякам
Особливо за сорок сьомий рік
Поклонися життєвим веснам
Пережитим в чужих сторонах
Лиш думками повертайся там
Де історія де злочину цвях.
01.05.2018р.
- улюцький Дубник, це гора на якій стоїть до нині
церква під покровом Вознесіння Господнього
- Михайло, це о. Михайло Вербицький, композитор,
Як дитина напевно молився у цій же церкві
- Іван, це о. Іван Могильницький, написав граматику руської (української) мови,
З якої користав між іншими Тарас Шевченко
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design