Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46307
Рецензій: 90440

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Молись

© Василь Шляхтич, 25-04-2018


Молитись нам
За тих
Що в небі
Не треба
Вони сьогодні там святі
А ми
Задумаймо про себе
Тут на землі

Молімось за сестру
І брата
Їм святість
Пише через роки
Життя
Багаті
Сини
В свої сни
В гордість знання
Бо вони
Гинуть там
Де нас нема
За наше
І не наше я

Стоячи струнко
Чи на колінах
Однаково
У молитвах
Вимолюємо у всіх святих
За свій
Але і не свій гріх
Який сідає сміттям
На наш любові храм

Буває
Що бачить нас дитина
І питає
А ми
Німі
Незнанням сумні
Мовчимо
Бо нам однаково
Що
І як задумає дитина
Вона знає
Про наше нині
Про те що було
Що збулося
І не збулося
Тут у діаспорі
І там
В Україні
Де життєвий храм
Приснув у тіні
Нашої байдужості
Спав вчора
Спить нині
А як буде колись
Щоб ти збагнув
Молись
24.04.2018р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

не моляться...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Щєпкін Сергій, 27-04-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.90916514396667 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …