Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2624
Творів: 47925
Рецензій: 92729

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Опоеза

Оракул

© Сергій Двірний, 19-03-2018
Залишав храм із похиленою головою…
«Царю, що сказав оракул?»
«Підтвердив, що я Бог.», - кинув роздратовано й пройшов крізь них не зупиняючись.

Знав, мовчки переглядаючись за його спиною, читають в очах одне одного сумнів, збентеження, розгубленість.
Та, байдуже, він сказав правду: оракул і справді виголосив йому те, за чим до нього ходив.
Все так… аби не дещо, чим, насамкінець, доповнив свій вердикт…

***

«Чи являюсь я, той, хто оце нині тебе питає, Богом?», - голосно звернувся до оракула храму Амона, що у єгипетській Сиві.
«Так, ти Бог, Олександре, сину Пилипа, цар Македонії, володар Персії, Єгипту та іншого світу.», - по недовгому, але напруженому мовчанні відповів оракул.
Й додав: «Зарівно, як і будь-яка порошина на твоїх стопах, царю…»

«Порошина?!», - не зміг приховати щирого здивування.
Потім, раптом, розреготався: «Глянь, як скидаю Богів з високого Олімпу своєї божественної п’яти!»
Й з силою постукав ногою об гранітну колону.

Та оракул реготав голосніше і довше.
Зрештою, це не на жарт розлютило Олександра: «Над ким із Богів ти смієшся? Над струшеним мною порохом?»
І вже з неприхованою погрозою в голосі прибавив: «Чи може наді мною?»

«Даруй, царю!, - вгамувавши сміх, шанобливо відповів оракул, - Не хотів тебе образити!
Просто уявив себе, на мить, порошиною, що скидає із себе таку велич як ти, володарю світу!»
Й за короткої паузи, з ледь вловимою іронією спитав: «Зміг би ти струсити із себе храм?»

Не дочекавшись відповіді, продовжив: «Богів, царю, стільки, скільки світів.
Світів - скільки порошин.
А порошин стільки, скільки разів будь-яка з них рівна сама собі…

Бог, сину Пилипа, завжди рівний самому собі… нескінченну кількість разів.
Він не панує, але і не підвладний.
Не один, але й без оточення...»

«То, що ж, Бог не може бути царем?»
«Чому ж?! Може! Якщо царює над самим собою.
І скине із себе храм… до останньої порошини.»

«До останнього Бога, так?»
«До кінця світу.»
«Де ні Бога, ні оточення, а ти ніби розіпнутий поміж двох дзеркал?..»

«Авжеж, доки остаточно не загубишся у відбитках.»
«Порохом поміж пороху?»
«Богом, що з пороху підніметься в порох…»

***

Нарешті зупинившись, сів навпочіпки й, набравши повну жменю піску, довго, уважно його розглядав: «Боги…»
Гірко осміхнувся й, підвівшись, щосили жбурнув пісок на вітер: «А я думав, підкорив Єгипет без жодної битви…»
Затим рвучко повернувся до завмерлого за спиною почту й, вказавши на розстелені до небосхилу піски, твердо промовив: «Йдемо аж до самісінького кінця світу!»

Вдруге до Єгипту Олександр Македонський повернувся вже аби бути похороненим…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.65335702896118 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …