Піднялись за Україну
Чесні громадяни
Проти них-бомжі та урки
І гопота п'яна!
Проявив себе Степан
Справжнім Патріотом
Не ховався під диван
Був весь час з народом
Але нечисть придушить
Шансів було мало
Бо росія запроданцям
Дуже помогала
Та якщо сказать точніше
Й доказів чимало
Що росія весь той безлад
Організувала
Вже з'явилась перша кров
Перші свіжі рани
І убили окупанти
Чубенка Степана
Спершу хлопця "ополчєнци"
Сильно катували
Потім вивели назовні
І там розстріляли
Три мерзотника огидних
З батальйону "Керч"
Запустили у повітря
Той смертельний смерч
І за що мерзота може
Дітей убивати?
Мав Степан з собою шалик
Від клубу "Карпати"
І була на рюкзаку
Стрічка жовто-синя
І за це убили хлопця
Русскамірські свині
І ніколи вже Степан
Юлю не обніме
І з чужої голови
М'яч уже не зніме
Не порадує батьків-
Його мама й тато
Бабусею й дідусем
Вже не зможуть стати
Та не плачуть хай вони
Згадуючи сина
Він житя віддав своє
За свою країну
А це, мабуть, найсвятіше
За що помирають
І таких людей нащадки
Вже не забувають
Називають на їх честь
Вулиці, проспекти
І у пам'яті людській
Їм вже не померти
Спи, Степан, а ми боротись
Будем без упину
Щоб розквітла, як троянда
Рідна Україна
* Степан Чубенко-16-річний хлопчина, український патріот, розстріляний "барцами за русскій мір" на початку донбаської кризи за жовно-блакитну стрічку на рюкзаці й клубний шалик львівських "Карпат".
Воротар молодіжного складу клубу "Авангард" Краматорськ.
Особисто його не знав, вірша склав на основі прочитаного в "інеті" інтерв'ю Степанкової мами.
