Я ж такий чутливий
Що захотівши передбачу
Пожежі твоїх пожежних машин
Вбивства твоїх охоронців
Хвороби твоїх мігреней
Натомість поспішно кидаю на плече
Наплічника і забираюся геть
Рвучко хапаю гітару і затрамбовую
Туди червоний колір заграви
Емоції лиш струни яким за достатньо
Місця у цьому картатому світі
Я ж такий чутливий
Що не хочу всього наперед знати
Що ліпше дай мені піти в невизначеність
Але не загороджуй мені ці ґрати ржаві
Побачиш як вони самі піддаються
Як ти
Чутливість це щось середнє між цукром та сіллю
Різниться у тому що ніколи не знаєш
Який дротик перерізати
І чого очікувати
Вона рівно на стільки часу щоб ойкнути
Вбивши нігті в долоні
Перекособочившись ще й на порозі
Спіткнутись об погорілі пожежні машини
Застиглі тіла охоронців і синьо-мерзлі
Трупи восьминогів
