Святошин мій! Ти частка України,
Мала вітчизна наша, рідний дім.
В щасливий час і за лихої днини
Він завжди буде з нами, а ми з ним.
Де бір колись шумів, буяли пишні трави,
Зростало місто, мов весняний сад,
Святошинський район піднявся величаво,
Сповитий звідусіль стрічками автострад.
Він весь – історія, легенда і реальність,
Він – витвір рук людських і злету їх думок,
Він – молодість, він і поважна старість,
Він – сьогодення і в майбутнє крок.
Його проспекти, вулиці, майдани,
Мов стріли просіки, джерельная вода,
Стоять на варті сосни-великани,
Під ноги стелиться травиця молода.
Шануймо, люди, землі заповітні,
Хай кожен кущик щастям проросте,
Нехай Святошин пишним садом квітне,
А в небі сяє сонце золоте!
