Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2624
Творів: 47928
Рецензій: 92732

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Опоеза

Втрата

© Сергій Двірний, 08-03-2018
Не хотів її втрачати.
Певен, вона мене теж.
Втрата знайшла нас сама: тихо підійшла ззаду й, ніжно обнявши за плечі, уклалася підборіддям поміж схилених одне до одного голів.

Уважно вслухалася в наші слова.
Співчуваючи, кивала головою.
Мовчки дивилася вдалечінь…

Знала нас давно.
Й не вперше навідувала.
Кожного разу повертаючись із болісним питанням в очах: «Ти як?..»

Вона не була нашою помилкою.
Зарівно, як і виразом немилосердної долі.
Ні, просто, жила власним життям…

Тинялася бозна-де місяцями, а то й роками, щоб потім зненацька з’явитися на твоєму порозі.
Відчиняв їй двері й вона входила у твій дім так, неначе на неї тут давно вже чекали.
Й залишалася, як правило, на довго…

Знічев’я перебирала на полиці книги, диски, насвистувала у ванній кімнаті…
Стояла за спиною, коли розглядав себе у дзеркалі…
Сплівши на грудях руки, подовгу задивлялася у темне вікно…

Розливши по пузатих чашках запашний чай, гомоніли до пізньої ночі.
Інколи затято спорили, звинувачуючи одне одного у всіх праведних і неправедних гріхах.
Зазвичай же просто згадували минуле…

В цілому, була чудовим співрозмовником.
Мала терпіння вислухати, такт змовчати.
Разом із нею, щемка на дотик порожнеча жовкла й осипалася ніби осіннє листя…  

Потім вона йшла…
Востаннє поправляла перед дзеркалом зачіску, осмикувала сукню, перевіряла, набиту різноманітною дрібнотою, сумочку.
Й, раз по разу, зиркала на моє відображення у себе за спиною.

Нарешті, навівши блідою помадою губи, поверталася до мене обличчям: «Ну, ти як?»
«Нормально…»
Усміхнувшись одними кутиками губ, клала мені на плече руку і, мовчки, йшла геть.

Дослухався до стихаючих кроків на сходах і ловив себе на думці, що мені її бракуватиме.
І, що, насправді, кожного разу з нетерпінням чекаю на її нове повернення.
Невже звикся із нею?..

Крізь вікно спостерігав, як її постать губиться у пістрявій мішанині інших і уявляв свою долю клепсидрою.
Котру завзято обертаю, по суті, лише для того, аби, услід за порохом марних прив’язаностей, явилася вона.
І, втратою всіх утрат, більше ніколи мене не залишала…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.44759893417358 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …