А знаєш, я не янгол. Ні, не янгол.
Вибач мене за те, що крил не
маю.
Не можу підійнятись над полями,
Все охопивши з краю та до краю.
Не в силах від усього заховати,
Від злих очей, домашніх негараздів,
Хоч кожен день лечу мов птах до хати,
Та не зараджу завжди і відразу.
Не янгол. Гірко. Віриш, мавши крила,
Зроблю усе, лишень тільки відтяти,
Й тобі віддати, ластівко єдина,
Щоб серденько моє вміло літати.
