Тільки ти не забудь ту романтику голих плечей,
Хвилі перших торкань і збентежений погляд чекальний.
А щоденна напруга нікуди від нас не втече,
Онде місяць-торшер зачекавсь в оксамитовій спальні.
Завмирай біля мене, тамуй свої видих і вдих,
Бо роки не зітруть тої першої сильної млості
А кохання живе, і не тільки в серцях молодих-
У триванні хвилин, у легкім поцілунку волосся.
У мереживах дивних мовчань і коротких розмов...
Їх відвертість під місяцем жоден, крім нас, не тлумачить.
Пригортай мене ніжно, і міцно, і палко, немов
Оксамитова ніч народилась для наших побачень.
