Війна біля смерті - як сестри,
по жіночому ніби звучить.
Та пройти бойові кілометри
чоловікові доля велить.
Заручила свинцева обручка
і землею прикрила навік.
Куля ворога вдарила влучно,
перервавши орлиний політ.
ПРИСПІВ:
А ти згадуй, згадуй, згадуй
поіменно забутих солдат.
Бо ми лиш сильніші стали
перед пам'ятю наших втрат.
А ти міг би, міг би, міг би
полягти замість нього в бою,
як би він не пішов захистити тебе,
врятувавши весну твою
Де кулею серце пробито -
те місце накриє медаль
і плач материнський над світом
посіє і біль і печаль.
Сусідка брудна і зрадлива
змією вповзла на поріг
і впали, як колос на ниві,
найкращі сини у борні.
ПРИСПІВ.
І який же придумав нелюд -
"жорстокість", "смерть" і "війна",
що ввірвались в нашу оселю,
хто жіночі їм дав імена?
Та молиться мати до Бога,
щоб слово її почув
і вимучена перемога
спинила і смерть, і війну!
