Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46307
Рецензій: 90440

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Скоромовка

© Okaida, 27-02-2018
Вата промерзлих вишень -
В передранковій тиші.
Сніжно-морозна сальса
Стовпчиком "мінус двадцять"
До ніг переносить акцент,
Важливий на даний момент.
Стрімкі висуває плани
Вода, що пропала в крані.
Медики радять настійно:
Чай і гарячі обійми.
Хмара зависла смогом,
Грейдер гребе дороги.
- У чому ти нині взута? -
Квапливо запитує лютий.
- Торкнуся колін піано,
Хоч ти й не моя кохана.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Скороварка

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  , 06-03-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 05-03-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Avtor, 01-03-2018

Довершено метафорично

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  , 27-02-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89384007453918 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …