(Промова Рудого Кота на відкритті Літкав'ярні посеред "Літнет Україна", яка не була виголошена через раптове закриття вищевказаного закладу.)
А що тут подаватимуть, окрім, звичайно, кави?
Смакує ж бо не всім (це я не про котів).
То ж бажано в меню такі легенькі страви,
Як: фанткоктейль, жартмікс, лавсторі - й поготів.
В куточку килимок, щоб подрімати трохи,
Коли замовить хтось жах-піцу для усіх -
Не терплять аромату зла рідненькі блохи,
А я до них вже звик й губити було б гріх.
Посередині стовп, аби гострити кігті,
Чи розпушить хвоста - ось він, у всій красі!
Чи влаштувать стриптиз... Та це вже фіфті-фіфті,
Бо вигляд голих киць сприймають не усі.
Звичайно, "чорний" хід - піти щоб як англійці;
Лоток за ширмою, а може навіть два;
Щоб був потрібен всім - і Мурці, і Марійці;
Й не заважав ніхто - якщо засну бува.
…...
Не зрозумів я щось - де ділась господиня?
Куди подівся стіл, і стіни, навіть дах?
Кому я все нявчав, горланив, наче свині?
Стою тепер один, як серед поля птах.
Я засмутився. То ж, сметани з’їм охоче,
А там й до подушок прилипне голова...
Якщо кав'ярню знов відкрити хто захоче -
Скажіть, щоб до уваги взяв мої слова.
