Він лежав і усміхався.
Вже не серед живих.
Уже не серед мертвих…
У нього стався розрив серця.
Він укоївся розпадом тіла.
Його душа розлетілася мов цвіт…
Уже не мусив нічого робити… ані збирати, ані розкидати.
З ним вже нічого не відбувалося… не рвалося, не падало, не літало.
Геть все вже було зроблене… все сталося і відбулося.
