ще правиться зима і тепле хутро гріє
і ластяться льоди тюленями до рук
на білім крижмі сну іще пливе Марія
на той гортанний спів і той небесний згук
пливе собі й пливе і пелени зі ситцю
тріпочуть і гудуть між айсбергів і криг
а хлопчик проростив із пір’ячка зірницю
і всі жар-птиці хмар злітаються до них
і ангели в імлі запалюють лампадки
і мороку мару женуть у далечінь
та все одно пече чи згадка чи здогадка
і в головах усім зависла чорна тінь:
чи грім чи Божий перст над обрієм завдасться
здригнуться небеса в Марії на вустах
і скотиться сльоза у чашу позачасся
і скориться душа немов підбитий птах
