Співак полонив голосом і грою.
Публіка ж байдуже гомоніла кожен за своє.
Я зачаровано вслуховувався у спів і не переставав обурюватися глухотою слухачів, серед яких випало сидіти цього різдвяного вечора.
Й чим більше дратувала публіка, тим більше дратувався власним дратуванням.
Усвідомлюючи, що, нажаль, і співак, і, позбавлені будь-якого такту, глядачі для мене не на одній сцені…
На сцені лишень один я.
Христос народжувався дві тисячі вісімнадцятий раз підряд…
