| © Валерій, 27-12-2017
|
І що було і буде після нас
І що було і буде після нас:
руїни, тлінь, і порох край дороги?
А думка стрибає у гречку кожен раз,
і крізь повіки, в нас глядять, ще боги!
І ця теперішність – це мовби довгий сон,
і забуття серед війни титанів…
Росія, Східний фронт, сезон…
В себе пірнати і боятись власних станів!
Як все схололо… сфригідніло на кінці
і епілог писатимуть кийками…
Живу, дивлюся у обличчя ці…
а вік і далі нищить власні храми!
Валерій Цимбалюк, Ковель, 27 грудня 2017 року
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
