В Карпатах певно вже зима.
А в нас нема. Тут в нас небо осіннє.
Хоч вітри не несуть тепла,
Сніг не співа. Життя пливе родинне.
Тут нас з’їдає чужина.
Яка вона? В піснях, де світ дитини.
Якого давно вже нема.
Давня весна, лишень думками лине...
В’яне наша батьківщина.
Без нас німа. Вкрита сніжним килимом...
Буває, ніччю зайде в снах...
З настанням дня, стає роздутим димом.
Світ знає, чия тут вина,
Хто сатана. Все таки стоїть мимо.
20.12.2017р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design