Мовчання, десять тисяч раз – мовчання
і вкотре себе бачиш на землі
новим, що прокидається із рання,
а той, що був зникає у імлі.
І повертається до тебе путь прибита,
і порох ранку падає навскіс…
Твоя душа із світом цим ще злита,
тому і є - це поле, річка, й ліс!..
