Час побачення... Вечорі-
є, і небо міняє колір.
Наша зустріч о цій порі
Так чекалася, як ніколи...
Та зурочує вечір день,
Думи сумнівом душу ранять...
.................................................
-очі в очі! Межа ідей
Перетворить есе на драму...
Бачиш- день догорів, мов жар...
Попіл свій залишає ночі.
Де проходить ота межа
Двоєднання світів? Пророчий
Голос, чутний лише тобі,
Прошепоче- це там, де щастя
Розчиняється у журбі,
Ніби текст витирає ластик...
Де народжується межа?
У полях, по сирітськи сірих,
Чи у храмах, де є, нажаль,
Фарисействуюча зневіра?
Чи в обіймах палких твоїх,
Де розжарює знову попіл?..
.................................................
-ну і думи!.. До біса їх!!!
Йди сюди! Дам ляща по попі!!!
