|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 45240, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.226.187.60') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Анатолій Власюк, 30-10-2017
|
А осінь зачаровано замовкла,
Дивуючись своїй красі.
З дощу прийшла ти змокла.
Веселки кольори зібрала всі.
Під феном сушиться волосся.
А дощ надворі перестав.
Пшеничне зібране колосся.
Я в іншого тебе украв.
Ти задоволена, смієшся.
Веселки зникли кольори.
Зайти у душу не даєшся.
На мене дивишся згори.
Тіла сплітаються в жадобі.
І переможний чую крик.
Я все триматиму у собі.
Що далі буде – знаю. Звик.
До мене швидко охолонеш.
До іншого пристанеш знов.
І у жазі ти тихо стогнеш,
Бо молода буяє кров.
А я у тебе закохаюсь.
Минуть дощем мої роки.
В кохання більше я не граюсь.
І не здригнусь від дотику руки.
Колись мене у сні згадаєш.
Всміхнешся зранку. Ти сама.
Ліниво номер набираєш.
В очах – замріяна весна.
Та абонента вже немає.
Покотиться гірка сльоза.
Ти знала: він тебе кохає.
В душі тепер сліпа гроза.
Анатолій ВЛАСЮК
15 жовтня 2017 року
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
