Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 45240, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.85.74')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

А осінь зачаровано замовкла...

© Анатолій Власюк, 30-10-2017
А осінь зачаровано замовкла,
Дивуючись своїй красі.
З дощу прийшла ти змокла.
Веселки кольори зібрала всі.

Під феном сушиться волосся.
А дощ надворі перестав.
Пшеничне зібране колосся.
Я в іншого тебе украв.

Ти задоволена, смієшся.
Веселки зникли кольори.
Зайти у душу не даєшся.
На мене дивишся згори.

Тіла сплітаються в жадобі.
І переможний чую крик.
Я все триматиму у собі.
Що далі буде – знаю. Звик.

До мене швидко охолонеш.
До іншого пристанеш знов.
І у жазі ти тихо стогнеш,
Бо молода буяє кров.

А я у тебе закохаюсь.
Минуть дощем мої роки.
В кохання більше я не граюсь.
І не здригнусь від дотику руки.

Колись мене у сні згадаєш.
Всміхнешся зранку. Ти сама.
Ліниво номер набираєш.
В очах – замріяна весна.

Та абонента вже немає.
Покотиться гірка сльоза.
Ти знала: він тебе кохає.
В душі тепер сліпа гроза.

Анатолій ВЛАСЮК
15 жовтня 2017 року

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044594049453735 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати