Снився сон мені сьогодні :
десь на острові Голоднім
гарне дерево росте –
зовсім, зовсім непросте.
Зветься дерево – «Ковбасне»,
пахне смачно, пахне масно.
На гілках – яка краса! –
достигає ковбаса:
і московська, і салямі,
і дрогобицька так само,
і молочна, й сервелат,
і паштетна – виснуть в ряд!
Мяу-мяу! Чудасія!
Про таке я завжди мріяв!
Тільки назва трошки хибна --
я б назвав «Ковбасно-Рибне»,
бо на гіллі повно й риб.
Ти на гілку тільки стриб –
і уже розбіглись очі,
і частуйся чим захочеш.
Поки думав, сон лиш – миг…
Я й понюхати не встиг…
ані рибу, ні ковбаску...
Поверніть мій сон, будь ласка!
